Жіноча справа: як спрацювали гендерні квоти у волинській політиці 

19:05 29.01.2021
3515

Після виборів – 2020 року у волинській політиці помітно зросла кількість жінок. Це стало можливим завдяки гендерним квотам, за якими партії формували списки цього разу.

На місцевих виборах в Україні, що відбулися 25 жовтня, списки кандидатів у депутати формували за новим принципом. Відповідно до частини 9 статті 219 Виборчого кодексу Україн.

Під час складання єдиного та територіальних виборчих списків партія повинна була забезпечити гендерний баланс. Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

Висуваючи кандидатів у територіальних громадах, де менш як 10 тисяч населення, мали забезпечити представництво не менше 30% однієї статі.

Такий механізм спрямований на те, щоб чоловіки та жінки в органах влади були представлені пропорційно до складу населення, оскільки в Україні жінки становлять 54% населення, тобто більшість, а у органах влади їх меншість.

Законодавчо гендерні квоти встановили як засіб збільшення представництва жінок на місцевих виборах ще у 2015 році. Представництво однієї статі під час формування виборчих списків у депутати місцевих рад у багатомандатних округах мало становити не менше 30%. Проте тоді не було передбачено відповідальності за недотримання квот

У законі ж, який ухвалили 2020 року, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 230, до підстав для відмови у реєстрації всіх кандидатів, включених до виборчих списків, належить, зокрема, порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів.

«Цей закон змінив усе, попри шалений опір чоловічої частини політично активного суспільства. Раніше було багато зауважень щодо того, де жінки, чому вони не хочуть йти у політику і так далі. Але водночас, за останніми прогнозами, без цього закону ми могли б вийти на 50% жінок у парламенті та різних рад країни тільки через 217 років», – каже голова фракції партії «Європейська Солідарність» у Волинські обласній радй Юлія Вусенко.

Депутатка додає, що Виборчий Кодекс реально спрацював тому, що партії заповнили необхідну квоту, і в радах зросла кількість жінок. Отож, гендерне квотування справді працює.

«Побутує стереотипна думка про те, що немає ніяких пересторог і обмежень для жінок, щоб іти у політику, а проблема тільки в жінках, проте це неправда. Чоловіки ні в якому разі ніколи не поступляться своїм місцем у політиці, не встануть і не скажуть: сідайте, будь ласка. Я вважаю, що потрібно зробити 50 на 50 представництва. Я точно знаю, що у сесійних залах, де є однакова кількість чоловіків та жінок, рішення будуть ефективніші, адже будуть різні бачення та підходи. Мені здається, що велику підтримку отримають і політичні сили, які саме таким чином формуватимуть свої списки. Все поступово змінюється. Якщо у 2015 році квотування мало рекомендаційний характер, то зараз стало обов’язковим і це дає свої результати», – зауважує пані Юлія.

Читайте також: Новостворені громади Волині: які виклики та можливості їх очікують

Порушення квотування під час виборів

У 2020 році на вибори до Волинської обласної ради зареєструвалися 10 партій, дві із яких мали у списках порушення щодо дотримання гендерних квот.

Невідповідність виявили представники Громадянської мережі «ОПОРА» під час моніторингу постанов про реєстрацію кандидатів у депутати Волинської обласної ради у двох партій «Опозиційна платформа – За життя» та «Сила і честь».

Єдиний виборчий список кандидатів у депутати Волинської обласної ради від «Опозиційної платформи – За життя» зареєстрували відповідно до постанови № 16 від 25 вересня. Загалом у списках було 47 кандидатів. При формуванні єдиного списку партія не дотрималася вимог законодавства – у другій п’ятірці єдиного списку була одна жінка та четверо чоловіків, натомість у п’ятій п’ятірці – чотири жінки та один чоловік, а у шостій п’ятірці – чотири чоловіки та одна жінка.

До єдиного виборчого списку кандидатів до Волинської обласної ради від партії «Сила і честь», зареєстрованого відповідно до постанови № 15 від 25 вересня, включили 58 осіб, але не виконали вимогу почергового включення чоловіків і жінок у виборчому списку округу № 7.

Ще 8 партій дотрималися гендерного балансу і при формуванні єдиного виборчого списку, і всіх територіальних виборчих списків.

Тож загалом від 10 партій за депутатські мандати Волинської обласної ради на виборах змагалося 546 кандидатів, висунутих 10 партіями. Серед них – 304 чоловіки та 242 жінки.

«Суттєвих порушень не було. Незначні порушення гендерної квоти зафіксовані в партіях «Опозиційна платформа – За життя» та «Сила і Честь» на стадії реєстрації. Основними причинами порушень були зняття кандидатів із реєстрації партією або безпосередню відмову від реєстрації самих кандидатів», – каже голова Волинської обласної територіальної виборчої комісії Іван Лазорко.

Читайте також: Релігійна спільнота, кладовище та Ісламський центр: як кримські татари стали частиною Луцька

Відмови від мандатів

За результатами виборів, із 64 депутатів Волинської обласної ради обрано 17 жінок, проте депутатками стали лише 14.

Загалом 17 новообраних депутатів та депутаток відмовилися виконувати депутатські повноваження у обласній раді. Деякі з них отримали мандати у інших місцевих радах, або не захотіли відмовлятись від мандата народного депутата Верховної ради України, інші стали головами територіальних громад, частина не зазначили причин відмови у поданих заявах.

Від партії «ЗА Майбутнє» від мандата відмовилася нардепка Ірина Констанкевич, представниці «Європейської Солідарності» Алла Доманська та Ліля Каньовська відмовилися від мандата в обласній раді, адже пройшли до Луцької міської ради. Представниці «Аграрної партії» Ольга Левчук та Наталія Захарчук відмовилися бути депутатками з невідомих причин. У партії «Сила і Честь» від мандату відмовилася Лідія Томашевська, адже її обрали головою Іваничівської територіальної громади. Від мандату в облраду також відмовилася «свободівка» Наталія Сіховська, адже стала очільницею Люблинецької тергромади.

Читайте також: Як піраміда: чому волинська депутатка навчилася бути «рівнобедреною»

На місця жінок, які відмовилися від мандатів здебільшого заходили чоловіки.

Докторка політичних наук Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Ярош зазначає, що факти відмов без причини від мандата є не лише на Волині. Наприклад, такі ж випадки засвідчили у представниць партії «Батьківщина» у Новокаховську міську раду Херсонської області, партії «Опозиційний Блок – За життя» Вінницької обласної ради.

«Звісно, у когось, можливо, були поважні причини, для таких відмов, змінились життєві обставини. Але головна причина – партії формально поставились до виконання гендерної квоти, бо треба було її виконати. Політичним партіям варто зайнятись кадровою політикою, вони не можуть бути представлені виключно чоловіками, бо тоді не можуть називатись загальноукраїнськими структурами», – каже науковиця.


Нова виборча система дозволяє балотувалися у дві місцеві ради одночасно. Були такі випадки, коли кандидати й кандидатки балотувалися у дві ради, проте обирали їх лише в одну. Якщо вони отримували перемогу на обох рівнях, то в такому мають обрати і написати заяву на згоду в одну раду, а від іншої були зобов’язані відмовитись.

«Також були народні депутати, які очолювали виборчі списки. Внаслідок отриманих за них голосів партія отримує мандати. А, бувши чинними депутатами Верховної Ради, вони пишуть відмову від мандату, а голоси залишаються у партійній скарбничці. Голоси важливі, тому що враховуються як за кандидата, так і за партію. 95% випадків такі. А решта з них не писали причину відмови в заяві, бо це не обов’язково. Нас, як виборчу комісію, цікавить більше факт написання заяви на згоду або відмову. А причини не грають роль. Ми не можемо заборонити людині відмовитися», – пояснив Іван Лазорко

У результаті до обласної ради обрали 64 депутатів, 14 жінок, що склало 22%.

Читайте також: Хто всі ці люди: обранці волинян до облради від партії «За майбутнє»

Про дієвість гендерного квотування свідчить те, що у 2015 році відсоток обраних депутаток у Волинській обласній раді склав лише 12,7 (7 жінок), у порівнянні з 26,6% у 2020 році.


Жінки у Волинській обласній раді 2020

Жінки представлені майже в усіх партіях у Волинській обласній раді, окрім Аграрної партії. По три жінки представлені від партій «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «За Майбутнє». По дві жінки у від «Слуга Народу» та «Свобода». Одна представниця від партії «Сила та Честь».


У Волинській обласній раді сформували шість фракцій, і лише одну з них очолює жінка – Юлія Вусенко голова франції «Європейська Солідарність».

Із 10 постійних комісій, які працюють в обласній раді, три очолюють жінки:

  • Юлія Вусенко – голова постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій;
  • Ольга Омелько – голова постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку;
  • Ірина Горавська – голова постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Жінки працюють у 8 постійних комісіях. Не увійшли представниці до комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією та комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин.

Жінки в обласній раді працюють у таких комісіях:

  • Гончарук Яна – членкиня постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму;
  • Людмила Кирда – членкиня постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів;
  • Світлана Крецу – членкиня постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства;
  • Валентина Магурчак – членкиня постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку;
  • Ірина Патлашинська – членкиня постійної комісії з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства;
  • Любов Серба - членкиня постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства;
  • Ористлава Сидорук – членкиня постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій;
  • Людмила Стасюк – членкиня постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку;
  • Оксана Філіпчук – членкиня постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;
  • Роксолана Цвид – членкиня постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики;
  • Валентина Черниш – членкиня постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій;

У радах різних рівнів задля актуалізації питань прав і свобод людини, розвитку гендерної рівності створюють міжфракційні об’єднання. Таке діє вже три скликання Верховної ради України, проте у Волинській обласній раді поки створено не було. Хоча загалом по Україні таких груп налічується більш як 140 у обласних, районних, міських радах та територіальних громадах.

Читайте також: Хто всі ці люди: представники партії «Батьківщина», які стануть депутатами Волинської обласної ради

Депутатка Юлія Вусенко каже, що має у планах створення міжфракційної депутатської групи «Рівні можливості».

«Це група не тільки для жінок. Ми говоримо не тільки про рівність чоловіків та жінок, ми говоримо про соціальні можливості жінок і чоловіків, дівчат і хлопчиків різного віку у різних сферах, про людей з інвалідністю. Туди не зможе вступити частина депутатів, бо, наприклад, у «Свободи» і “Батьківщини” є у положеннях про фракції норми про те, що вони не можуть бути членами будь-яких груп. Я дуже хотіла б, щоб у міжфракційній групі було більше депутатів, ніж у міській раді свого часу», - каже пані Юлія.

Крім того, вона зазначає, що дуже часто жінки навіть не звертають увагу на якісь сексистські висловлювання.

«Якщо починати з сесійного залу, то варто звернути увагу на те, як працюють із жінками журналісти. Дуже часто буває таке, коли приходять за професійним інтерв'ю і питають, скільки я часу присвячую дітям, хоча я точно знаю, що такого питання чоловікам не ставлять, або питають, що я готую вдома» – зазначає депутатка.

Попри скепсис та гендерні стереотипи у нову каденцію Волинської обласної ради обрали вдвічі більше жінок аніж було представлено у попередньому скликанні. Цифри говорять самі за себе, а законодавство, яке запровадило гендерне квотування як обов’язкову норму виправдало себе і дало можливість покращити гендерний баланс у владі.

Наталія ГОЛОДЮК

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Коментарі
Загрузка...
2 березня
Вчора
28.02.2021