Ліс – не фенікс: як на Волині масово горять екосистеми, хто їх підпалює і гасить

19:45 15.04.2020
3287

Спалювання сухостою – циклічна весняна традиція українців, які вважають себе чудовими господарями. Як би не «розпиналися» науковці, лісівники, екологи, представники влади та свідомі громадяни, просячи паліїв не запалювати суху траву, картина щорічно одна і та ж: дим та попіл; обгорілі дерева, трава та тварини; палаючі осередки у різних регіонах України.

Здавалось б, ця весна і так принесла людям чимало проблем: коронавірус, карантин, економічна криза та безробіття. Однак перед нами є ще одна реальна загроза – опинитися у вогні, так як це було в Австралії, коли приборкати стихію, поки вона не наробить серйозної біди, не вийде. І навіть якщо таких глобальних масштабів пожеж вийде уникнути – наслідки вже споживають легені кожного українця.

Рятувальники рапортують: кількість пожеж з початку 2020 року на 25% перевищує показники попереднього року. За 4 місяці цього року вже зафіксували понад 14,8 тисячі пожеж. Вогонь охопив понад10 тисяч гектарів землі, знищуючи все живе на своєму шляху.

Фахівці зауважують, що в 99% випадках пожежі спричинені людським фактором: люди підпалюють поля та сміття, або ж нехтують правилами протипожежної безпеки. Згадаймо найбільш «палаючі» регіони та проаналізуймо до чого можуть призвести такі злодіяння паліїв. Зокрема, і які наслідки це матиме для лісу.

Читайте також: На Волині продовжують ліквідовувати пожежі в екосистемах. ФОТО, ВІДЕО

Україна – в огні: версія 2020-го року

Одна з найбільш тривожних ситуацій наразі – пожежа лісів в Чорнобильській зоні. Ліс в Чорнобилі горить вже десять днів. З огляду на прогноз погоди, протистояти вогню рятувальникам, лісівникам та тим, хто долучився до подолання стихії буде ще важче, адже найближчими днями синоптики передбачають суттєве підвищення швидкості вітру, який ще швидше розноситиме полум’я.

Ситуація з пожежами в Чорнобильській зоні стала критичною, адже вогонь вже дістався міста Прип'ять та перебуває у двох кілометрах навпростець від сховищ радіоактивних відходів «Підлісний», де розташовані найбільш високоактивні радіаційні відходи всієї Чорнобильської зони, та від самої ЧАЕС.

Окрім цього, у чорнобильській зоні відчудження вигоріла половина радіоактивного Рудого Лісу. Спостерігається горіння трав’яного настилу та лісової підстилки окремими осередками. Згоріли території колишніх сіл Лелів, Копачі, Поліське, Грезля, Рудня-Грезлянська, Ковшилівка, Варовичі, Буда-Варовичі, Мартиновичі, Смарагдовий, Волхов, Чистогалівка, згоріла територія Рудого лісу, закрите військове місто Чорнобиль-2, постраждало місто Чорнобиль.

Всього на ліквідацію пожеж на території Зони відчуження залучено понад 390 осіб, серед яких більшість – рятувальники та лісівники. Для подолання стихії залучили 90 одиниць техніки, в тому числі й авіацію. Причиною пожежі вважають підпал сухої трави одним із мешканців прилеглих сіл.

В деяких осередках полум’я вдалося погасити, однак частина чорнобильських лісів досі палає. Тим часом, на Київщині поліція встановила зловмисника, за вини якого вогонь знищив гектарів Котовського лісництва на території зони відчуження.

Ним виявився 27-річний житель села Рагівка. Як пояснив молодик поліцейським, він задля забави в трьох місцях підпалив сміття та траву. Після чого вогонь вітром перекинуло далі і він вже не зміг впоратися та загасити багаття.

«Забава» закінчилася погано не лише для природи, а й для самого палія. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 245 (Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо оголошення підозри молодому чоловіку. Триває слідство.

Загалом з початку року лісівниками ліквідовано 772 лісові пожежі на площі 1505 га. На сьогодні зафіксовано 33 великі пожежі (більше 5 га), гасінням яких займалися працівники державної лісової охорони спільно з рятувальниками ДСНС. З них 17 лісових пожеж ліквідовані повністю, а 16 – вже локалізовані та знаходяться у стані ліквідації.

Найбільше великих лісових пожеж зафіксували на Житомирщині, Чернігівщині, Луганщині та Харківщині.

Читайте також: На Горохівщині два дні гасили пожежу на сміттєзвалищі. ФОТО

Волинь – теж «на передовій»

Волинська область, на жаль, не стала винятком у загальній тенденції з пожежами. Як повідомляє Волинське обласне управління лісомисливського господарства, минулими вихідними горіло майже у всіх районах. Загалом, було зафіксовано 67 виїздів пожежних екіпажів лісогосподарських підприємств та працівників державної лісової охорони, до яких залучили 871 людину, 38 пожежних автомобілі та 65 тракторів.

Читайте також: У восьми районах Волині гасили пожежі в екосистемах

При цьому, під загрозою часто опинялася не лише трава, ліс та тварини, а й люди. Для прикладу, через спалювання сухої трави загорілися поля біля села Сваловичі Любешівського району. Вогонь дістався зовсім близько до будинків. Для ліквідації загоряння місцеві викликали пожежників.

Про цей випадок встигли написати чимало всеукраїнських ЗМІ. Сваловичі – унікальне село, адже неподалік населеного пункту розташована найнижча точка Волинської областіі. Цікаво, що у 2017 році в селі розпочалися зйомки художньої стрічки «Пофарбоване пташеня». Спільне її виробництво здійснюють Україна і Чехія. Разом із зірками Голлівуду акторами фільму стали й жителі Сваловичів. І якби так злагоджено не спрацювали рятувальники, вогонь міг знищити цю волинську туристичну перлину і навіть забрати чиєсь життя.

Читайте також: У Маневицькому районі гасили пожежу на п'яти гектарах

У схожій ситуації не вдалося врятувати будівлі в одному із дачних масивів області. Пожежа сталася у понеділок, 6 квітня у дачному масиві «Марс», що неподалік Володимира-Волинського у напрямку села Верба. За словами надзвичайників, під час пожежі ніхто не постраждав, однак чи реально реставрувати будинки та хто відповість за їх знищення - невідомо.

Трагічно завершилася історія із палінням трави на Любомльщині. 27-го березня до відділу поліції надійшло повідомлення про те, що в лісі поблизу села Черемошна Воля Любомльського району виявили тіло чоловіка і рештки обгорілого одягу на ньому. За повідомленням правоохоронців, 75-ти річний місцевий житель підводою поїхав до околиці села в урочище «Булавиха», де на ділянці, що межує з лісом, став палити суху траву, аби влітку краще заготовити сіно.

Однак вогонь став швидко поширюватися. Щоб полум’я не перекинулося далі на лісовий масив, чоловік став збивати полум'я, проте через сильну задимленість та загазованість чадним газом впав на землю та залишився в місці пожежі.

Читайте також: На Любомльщині палять траву біля самої пожежної частини. ВІДЕО

У зв’язку з утриманням протягом тривалого часу теплої погоди на Волині в екосистемах склався надзвичайний – 5-й клас пожежної небезпеки. За таких умов ризик спричинення неконтрольованого вогню надзвичайно високий.

Читайте також: На Любешівщині сьомий день гасять торф’яник.ВІДЕО

«Шкода, яку завдають лісові пожежі, у десятки-сотні разів перевищує шкоду від незаконних рубок. Якщо ви вболіваєте за лісову галузь, потратьте сили на пильнування підпалів сухостою на суміжних і сільгосп-землях. Саме звідти, переважно, вогонь перекидається на лісові масиві. Якщо ви людина, любите свою сім‘ю, чекаєте на Вербну неділю і Великодні Свята, поставтесь до наших хлопців із повагою, дайте їм можливість зустріти свята з родиною», - звернувся до волинян через соціальні мережі очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко.

Читайте також: У центрі Ковеля невідомий підпалив кладовище. ВІДЕО

«Гори-гори ясно»? А якщо не погасне?

Значна кількість людей, які палять траву, роблять це з твердим переконанням, що приносять користь природі. Є й такі, що запалюють сухостій від нудьги чи для забавки. Тим не менш, ці «діячі» не задумуються над пагубними наслідками, які можуть чекати, як природу, так і людину. А часто їм на це просто все одно.

Читайте також: Відповідальність має обличчя: інтерв’ю з новим начальником Держекоінспекції на Волині

В більшості випадків стихія виходить з під контролю палія і зупинити полум’я самостійно неможливо. Ще гірше, що в таких ситуаціях більшість лиходіїв замість того, щоб кликати на допомогу – втікають з місця пригоди.

Читайте також:

У Маневицькому районі ловили паліїв трави. ФОТО

Рівняни з квадрокоптерами допомагають рятувальникам полювати на паліїв трави

У Шацьку рятувальники, поліція та екологи ловили паліїв сухої трави

Наслідків таких злодіянь чимало. Для прикладу, разом із спаленою травою гине більшість представників флори та фауни. На місці пожеж, фактично, згорає ціла екосистема. Щорічно в мережі з’являються фотографії обгорілих тварин або ж відео, як все живе, що здатне втекти – намагається врятуватися.

Читайте також: На Рівненщині у природному парку згоріло майже 300 гектарів

Вогонь дістається і до населених пунктів та промислових об’єктів, загрожує оселям та життю людей. Масове спалювання сухостою несе й негативні екологічні наслідки. Це призводить до забруднення атмосфери і руйнування озонового шару Землі.

При цьому, палії-господарники дуже помиляються, вважаючи, що спалюючи траву – роблять послугу природі, і зокрема, покращують родючість. Як виявляється, скоріше навпаки – ця послуга є «ведмежою»: науковці довели, що пожежі пошкоджують верхній родючий шар землі.

Читайте також: Поблизу Любомля горіла трава та чагарники. ФОТО

Тим не менш, на відновлення трави справді потрібно небагато часу, але в рази важче і дорожче відновити ліс. На це потрібно десятки років і чимало коштів, які в наші дні знайти дуже непросто, зважаючи на прогресуючу економічну кризу та відсутність державного фінансування лісової галузі.

Зрештою, якщо згорить ліс, куди піде той же палій за грибами та ягодами? Де братиме дрова та відпочиватиме влітку? Ще менше віриться у те, що його гризтиме совість і він допоможе посадити нові дерева.

Той же палій спочатку буде звинувачувати лісівника, що той не садить дерева, або ж не може їх вберегти. А берегти є що: лісокрадії та браконьєри не мають вихідних, однак доки лісова охорона боротиметься з полум’ям, вона не зможе так само якісно виконувати свої інші обов’язки.

Читайте також: Всевидяче око: як на Волині стережуть ліси від пожеж і браконьєрів

Очевидно, що в такій ситуації повинна бути відповідна реакція представників влади на законодавчому рівні. І відповідні меседжі вже є. Верховна Рада збільшила в 18 разів розмір штрафу за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу та забруднення атмосфери. Себто, тепер той, хто захоче підпалити траву – матиме більше приводів задуматися над тим, чи варто це робити.

Головне, відповідна жорстка позиція повинна бути у громадах. Ніхто краще не навчить розуму палія як його ж друзі, знайомі та односельчани. Немає сумніву, якщо буде бажання – аргументи знайдуться.

Читайте також: «Ми їздимо, гасимо, а люди знову палять», - волинський рятувальник

Місцевим жителям, зазвичай, набагато легше, ніж правоохоронцям, дізнатися в кого «чухаються руки» щось запалити. Тому, в першу чергу, саме громада повинна навчити відповідно реагувати. Якщо ж вона не здатна самоорганізуватися у питаннях спалювання сухостою або сміття, то що вже говорити про благоустрій, інфраструктуру та економічний розвиток. Яка ж тоді це децентралізація?

Читайте також: Пожежу сухої трави на Любомльщині допомагали гасити школярі

Ліс – не фенікс, він не може згоріти, а потім знову воскреснути молодим і зеленим. Тим більше, не воскреснуть загиблі тварини чи люди. Про це потрібно пам’ятати, коли в наступний раз захочеться спалити траву.

Читайте також: Як ми спалили Луцьк: хвороби, збитки і зайченята

Марія МАРТИНЮК

Коментарі
11 липня
Сьогодні
Вчора