Юрій Крошко
Юрій Крошко

Про вірус, базар і наркотики: перше інтерв'ю нового очільника поліції Волині

16:42 21.03.2020
2241

Початок служби Юрія Крошка припав на нелегкий час. Поки у Луцьку не вщухають пристрасті навколо Центрального ринку, а в світі бушує коронавірус, новий очільник волинських поліцейських намагається оперативо реагувати на виклики і щоденні завдання.

З собою у робочий кабінет він приніс кілька недорогих канцелярських дрібниць, ноутбук та мікрохвильову. Без останньої, каже, було би важко, адже на робочому місці він зазвичай із сьомої ранку – до пізнього вечора. Все інше тут залишилося від попередника Петра Шпиги: п’ять робочих телефонів, полиця та старі книги, що виконують швидше декоративну функцію.

Юрій Крошко раніше очолював управління стратегічних розслідувань. Начальником Головного управління Національної поліції України у Волинській області він став на початку березня – у час, коли поліцейським, як і всім державним структурам, додалося роботи.

Ми були першими, кому випало інтерв’ювати нового керівника поліції області. Легко і невимушено поговорили про плани великі і плани малі, Центральний ринок, коронавірус і те, як волинські правоохоронці боротимуться за довіру громадян.

Читайте також: Доктор Цьось: як і навіщо у СНУ відкривають медичний факультет. ІНТЕРВ’Ю

Юрію, знаю, що ви житомирянин. Як давно ви вже на Волині?

– З червня 2018 року. Переїхав сюди по службі. Я керував управлінням захисту економіки. Потім його розформували, і мені доручили створити управління стратегічних розслідувань, і ним покерувати. Я управляв ним кілька місяців, поки не виникла необхідність служити на цій посаді.

Чим ви займалися управлінні стратегічних розслідувань?

– Управління має два напрямки роботи. Ми боролись з організованими злочинними групами в органах влади і управління, виявляли злочини з ознаками корупції, по-простому, хабарництво. Інший напрямок – загальнокримінальний, виявлення організованих злочинних груп, ідеться саме про групи злочинців, злочинних організацій, кримінальних «авторитетів», «злодіїв в законі» тощо.

Розкажіть трохи про нову посаду. Ви хотіли стати очільником поліцейських Волині?

– Тут не йдеться про бажання. Це служба. Ми офіцери. Нас викликають, і кажуть: є необхідність служити там. Мені запропонували, і я погодився.

Знаєте, кожен начальник, який приходить на нову посаду, він приходить зі своїм планом. Що у вас? Бажання змін? Вдосконалення певних напрямків роботи?

– План один – служити, аби щось зробити краще, ніж було. Я не кажу, що все було погано. Але в житті завжди є, чого досягати.

Основний критерій оцінки роботи поліції – це довіра громадян. Мешканці Волині мають поліцейським довіряти. Якщо не на всі 100%, то ми будемо намагатися постійно піднімати цей рівень довіри. Він досягається тільки сумлінною службою і щоденною кропіткою працею. Це те, що входить у наші обов’язки: попередити адмінправопорушення чи злочин, а якщо вже вони скоєні – розкрити, розслідувати і скерувати до суду. Все ніби просто.

Як ви відчуваєте, наразі у волинян високий рівень довіри до поліції?

– Скажем, не той рівень, який би хотілося бачити і відчувати. Спеціального опитування поки не було, і нам треба його провести, аби розуміти і орієнтуватися у ситуації.

Які пріоритети вашої роботи на новій посаді? Чи приділятимете увагу тим завданням, які робили в управлінні стратегічних розслідувань?

– Звичайно, ці завдання будуть присутні. Але в кожної служби є свої напрямки роботи, і в головному управлінні їх у мене вже більше. Крім того, що основним нашим завданням є попередження і боротьба з правопорушеннями, в начальника є ще й адміністративні функції. Щоб це все розкривалося і розслідувалось, є дуже багато адміністративних заходів. Я маю забезпечити усе це, щоб усі служби працювали злагоджено, ритмічно і без збоїв.

Головні мої пріоритети – це налагодження безперебійного реагування на кожне повідомлення громадян. Також налаштувати адекватну і вчасну роботу на місці злочину, і прийти до того, щоб ці злочини розкривалися частіше, ніж раніше. Кінцева наша мета – допомогти людям.

Які сильні і слабкі сторони можете визначити у роботі волинської поліції?

– Що ви маєте на увазі, коли кажете «слабкі сторони»? Людські якості, професійні чи інші суб’єктивні фактори?

Мабуть, швидше за все, професійні.

– На Волині працюють фахівці. І багато що залежить від організації взаємодії служб. Бо може бути фахівець від однієї служби, від іншої, але вони йдуть паралельно. А мають працювати разом. Наприклад, співробітники оперативної служби і слідства мають бути «нерозлийвода», тому що один розкриває, але інший розслідує. І справа ніколи не дійде до суду, якщо хтось один із них дає збій, або вони між собою не можуть досягти згоди у певних питаннях.

Це не можна назвати слабкою стороною роботи поліції. Але якщо організовувати взаємодію неправильно, то цілком може стати. На сьогодні ми намагаємося цю сторону підсилити.

Що ще ви би хотіли вдосконалити?

– Ефективність роботи поліції багато в чому залежить від взаємодії з громадою. Не може поліція у вакуумі існувати. Отже, багато чого не тільки від поліцейських залежить, але і від громадян. Зараз у нас 21 століття. Вже високі технології розвинені настільки, що кожен може бачити, що робиться на іншому кінці світу. А ми не бачимо, що робиться на сусідній вулиці. Я маю на увазі обладнання відеоспостереженням кожного населеного пункту і доріг. На сьогодні це дуже важливо, адже сприяє як у попередженні, так і в розкритті злочинів. Людина не захоче елементарно перевищити швидкість або щось вкрасти, якщо розумітиме, що потрапляє на камеру.

Досвід не те, що інших країн, а навіть інших областей і міст України показує, що це ефективно, коли камери встановлені густо і виведені на ситуаційний центр ГУНП. З ними працюють наші аналітики, і це допомагає в розкритті навіть тяжких злочинів.

«Розумні» камери можуть фіксувати номери автомобілів, ідентифікувати обличчя людей, які йдуть або їдуть в автомобілі.

Наскільки ці камери поширені в Україні?

– Доволі поширені. В тому ж Житомирі їх 100, а в Луцьку – 40. У Чернівцях, для порівняння, їх 300.

Тобто, в цьому напрямку треба поліпшити співпрацю з органами місцевого самоврядування?

– Ми виходимо вже з такими ініціативами до місцевих органів. Зараз на Волині є близько 400 камер. 319 із них вже виведено на наш ситуаційний центр, і ми з ними працюємо. Якість цих камер залишає бажати кращого. Було би добре ставити трохи дорожчі і «розумніші», аби підвищити їх ефективність. Це потрібно не поліції у першу чергу. Це треба саме людям – тим громадам, безпеку яких вони покращуватимуть.

А що потрібно волинській поліції, аби робота в області була продуктивнішою і кращою? Маєте якісь нагальні потреби?

– Основним на сьогодні ми забезпечені. Транспорт на вулицях їздить новий, паливно-мастильні матеріали є, обладнання для слідчо-оперативних груп також маємо. По мірі можливості держава нас забезпечує. Але завжди є куди іти, і як вдосконалюватися. Поступово держава спільно з місцевими бюджетами зробить все, щоб поліція була обладнана на сучасному рівні.

Ви стали очільником ГУ НП у Волинській області не в найкращі часи. Карантин, проблеми з ринком у Луцьку. Готові до стресів і викликів, які сьогодні на вас чекають?

– Звичайно (посміхається – авт..). Якщо я погодився на цю посаду, то маю бути готовий. Почнемо з карантину, чи з ринку?

Давайте, з ринку. Адже ваш попередник Петро Шпига свого часу висловив підтримку підприємцям, через що отримав критику від органів місцевого самоврядування.

– Є рішення міської ради, і вони самі собі його виконують за допомогою муніципальної варти. Є люди, які проти цього рішення. І вони судяться. Є рішення суду, яке забороняє знесення окремих кіосків. А справа поліції – охорона публічної безпеки. Якщо починаються масові безпорядки або нанесення будь-якій стороні тілесних ушкоджень – ми зобов’язані на це реагувати. Якщо пошкодилося майно – вносимо відомості в ЄРДР, якщо ушкодження людям – також реєструємо.

Ми тут маємо бути незаангажованими. Ми на боці закону.

До речі, на Центральному ринку під час конфлікту підприємців і міської влади працював цікавий підрозділ поліції – поліція діалогу. Як давно він виник?

– Він виник минулого року. Це новий підрозділ, який має спілкуватися з людьми під час масових конфліктів. Поліцейські доносять офіційну позицію поліції з певних питань, роз’яснюють норми закону, попереджають про можливі порушення закону. Можливо, десь згладжують конфлікт. Часом протестуючі не чують одне одного, і справа поліції діалогу в такому разі – донести точку зору іншого.

Наскільки можливо перевірити ефективність роботи цього підрозділу? Як ви знаєте, чи інспектор спрацював, а чи ні? Бо ж ніби поліцейські на ринку були, а конфлікт не вщух.

– Тут або сторони не готові були примиритися і почути одне одного та поліцію, або ж сам поліцейський десь не допрацював. Не вистачило авторитету поліції чи кваліфікації співробітнику. Не знайшов потрібних слів, і діалог не склався… Треба дивитися, підбирати правильно кадри. Це нова служба, і вона, як і багато інших, ще тестується. Помилки ми враховуємо в роботі, і будемо виправлятись.

Які ще недавно створені підрозділи поліції на Волині «тестуються»?

– Перший – мобільна група реагування на факти вчинення домашнього насильства. Такий підрозділ функціонує поки-що тільки в Луцьку.

Другий проект більший – «Поліцейський офіцер громад». Це аналог дільничного офіцера поліції, але більш інтегрованого в місцеву громаду. Ми взяли для нього 30 діючих поліцейських, провели конкурс, де в комісіях були представники ОТГ, і разом відбирали для громади цього поліцейського.

Він працюватиме на дільниці – адміністративній території. Поліція забезпечить його форменним одягом, зброєю, і рештою. Від ОТГ буде потрібно приміщення, яке зватиметься поліцейською станцією, меблі і паливно-мастильні матеріали для транспорту.

Колись поліція запускала схожий проект «Шерифи».

– «Шерифи» не прижилися. До речі, шериф мав би і жити на тій станції. Знаєте, як в кіно показують: решітку закрив, ноги на столі, цигарка… (сміється - авт.) Але цей проект не змогли інтегрувати в законодавство.

Повертаючись до поліцейського громад. Чим новий «дільничний» відрізняються від старого?

– Він не долучається до якихось інших заходів. Наприклад, начальник відділення поліції бачитиме його раз в тиждень. А решту часу поліцейський знаходиться на території громади. Там спілкується з людьми, відповідає і за порушення ПДР, і бере на себе функції дозвільної системи (ідеться про дозволи на зброю – авт..), чого не може зараз дільничний інспектор. Він буде повністю інтегрований в життя громади, а головне – тепер ще й підзвітний громаді.

Зараз офіцери проходять навчання, і приїдуть до нас вже з практичним досвідом.

Одна людина на цілу громаду – це достатньо?

– Не достатньо, але ж це проект пілотний, і якщо буде приживатися, ми будем розвивати.

– Поговорімо про коронавірус. Вам додалося роботи з початком епідемії. Вистачає особового складу?

– Однозначно, ситуація не буденна і не стандартна. І звичайно, що будуть мобілізовані всі сили поліцейських. Завжди хочеться більше особового складу. І не тільки в таких ситуаціях, а щодня. Але в межах тих заходів, які заплановані, в нас вистачає поліцейських.

Десь, можливо, буде менше приділено уваги іншим питанням поліції, а більше – цим. Бо насправді, це велика світова криза.

Якими питаннями займаються волинські поліцейські в ситуації з коронавірусом?

– Внесли зміни до законодавства, зокрема у кодекс про адміністративні правопорушення. Ідеться про порушення правил карантину. Стаття передбачає штрафи до осіб, які порушують правила. Була у кримінальному кодексі також стаття 325, яка передбачає відповідальність за порушення санітарних норм та правил щодо запобігання інфекціям, захворюванням. Зараз змінами трошки посилили відповідальність за порушення цих правил, і там вже ввели більші штрафи, а в разі тяжких наслідків, як от смерть людини, – позбавлення волі.

Наразі ми вже намагаємося контролювати дотримання нових вимог. Перший протокол на Волині склали на перевізника у місті Нововолинськ. Він порушив вимоги постанови 211 Кабінету міністрів, яка дозволяє у період карантину перевозити у громадському транспорті не більше 10 осіб.

Для контролю містом їздить патрульна поліція. Вона має свою сферу роботи. На виклики їздять наші групи реагування. На місцях працюють дільничні. Громадяни повідомляють про порушення на «102». Муніципали повідомляють нам про порушення.

Ви співпрацюєте з муніципалами. З якими ще органами чи організаціями поліція налагоджує співпрацю?

– З усіма. Це наш обов’язок. Ми не можемо ні від кого відвернутися.

Однією з проблем, яка особливо хвилює наших читачів сьогодні, є реклама наркотиків. Її неконтрольовано поширюють у Луцьку та інших містах Волині – пишуть на стінах, у під’їздах, розклеюють на дошках оголошень. Часто самі громадяни беруться її замальовувати. Як з цим дає раду поліція?

– Буквально кілька днів тому управління протидії злочинності затримало групу таких осіб, які розміщували рекламу на стінах в Луцьку. Але шлях до документування цієї справи тривалий, адже до цих справ підв’язані телеграм-канали, електронні гаманці. Все це треба проаналізувати, і визначити, де фізично знаходяться гроші.

Затриманими виявилися двоє мешканців Луцька. Вони саме отримували наркотики через «Нову пошту». Ми вилучили більше півкілограма синтетичного наркотика. Після того ми встановили місце знаходження більше півсотні закладок. Виявили у їх месенджерах місця закладок, і кожну знайшли. Але це тривалий процес, адже кожну закладку треба оформити окремим оглядом місця події при понятих. Такий кримінальний процес у нас.

Можливо, нам не вистачає сил фіксувати всі випадки, адже управління протидії наркозлочинності – це лише 21 особа на всю область.

Розкажіть, як діяти громадянам, що побачили таку рекламу? Буває, знаєте, люди часом самі її замальовують, а потім отримують звинувачення у вандалізмі і таке інше.

– Треба набрати «102». Ми це зареєструємо, перевіримо. І якщо дійсно підтвердиться факт збуту наркотиків, вносимо відомості у ЄРДР.

Шкода, але це дуже тривалий процес. Треба отримати рішення суду на різні слідчі дії, в тому числі і негласні. Це процес не одного дня. Щоб зібрати дані для справи із судовою перспективою, якийсь добрий місяць має пройти.

Тому навіть якщо громадянин звернувся, а через тиждень-два реклама все ще висить, на це є об’єктивні причини.

Якщо у Луцьку такими справами займаються, то в районах не чула поки про ці роботи.

– А все тому, що районні підрозділи більше зосереджені на рутині. Кожного дня нові повідомлення: щось крадуть з хлівів, підвалів, просто з подвір’я людей. Навіть якщо якусь миску вкрали – це тяжкий злочин з проникненням, який треба розкривати. Тому часто до наркотичних телеграм-каналів не доходить місцевий оперативник, бо фізично загруз у рутині.

Чи є якийсь спосіб позбавити поліцейських рутини, або хоча б мінімізувати часовбивчу бюрократію?

– Ми постійно щось таке пропонуємо Нацполіції. Поліція та МВС виходять із законодавчими ініціативами. Є глобальні питання, які цікавлять всіх. Зокрема, зміни до кримінально-процесуального кодексу.

У 2013 році, коли прийняли кодекс, ускладнилася робота з мобільними операторами. Раніше, коли я був начальником райвідділу тоді ще міліції, я підписував сам запити до мобільних операторів, оперативно отримував відповіді. І якщо, наприклад, скоїли вбивство, за той же день можна було опрацювати 200 телефонів, щоб встановити контакти. Після введення нового кодексу це робиться через суд.

Я вам розкажу, що потрібно зробити, щоб елементарно знайти ваш телефон, який вкрали. Оперативник пише рапорт, заносить слідчому, і слідчий, якщо бачить підстави, набирає клопотання в суд, яке має погодити з процесуальним прокурором. Сам підписав – пішов до прокурора. Прокурор, можливо, не бачить підстав для того, щоб з цим клопотанням звертатися в суд, і просить ще якісь матеріали зібрати. Збираємо, погоджуємо, ідемо в суд. Призначають засідання, яке не обов’язково має відбутися в той самий день, адже у суддів також потік роботи.

Найкращий варіант – це коли суд побачить підстави і задовольнить клопотання слідчого. Тільки тепер ми маємо ухвалу для того, щоб отримати роздруківку по номеру. Цю ухвалу мусить виконати оператор мобільного зв’язку. І ми її маємо скерувати не в луцьке представництво оператора, а в центральний офіс у Києві. І це або береш до рук і везеш, або відправляєш поштою. В Києві уже жива черга, адже туди сходяться ухвали з усієї України.

Це я розповів тільки про один процес. А якби спростити хоча б трохи ці процедури бюрократичні, розкритих злочинів було би значно більше.

Готові стати таким собі «рушієм змін» на цій новій посаді?

(Сміємося – авт..)

– Напевно, кожен, хто приходить на вищу посаду, хоче рухати і впроваджувати зміни. Але це непрості процеси. Ми будемо намагатися, принаймні, бо відчиняють тим, хто стукає.

Читайте також: Друга річниця патрульної поліції: п'ять героїчних історій ковельських патрульних

Розмовляла Людмила РОСПОПА

Фото Світлани СОЛТ

загрузка...
Коментарі
8 квітня
Сьогодні
Вчора