РАЙОН.IN.UA
Патрульні поліцейські під час роботи
Патрульні поліцейські під час роботи

Нові люди нової поліції: як працюють і змінюються луцькі патрульні

18:55 25.01.2019
1234

Представники патрульної поліції міста здобувають авторитет і налагоджують діалог з лучанами.

Журналісти Район.in.ua провели кілька годин робочого дня з патрульними, щоб побачити, як працівники реформованої поліції патрулюють Луцьк.

На одному з викликів оформлює ДТП патрульний Олесь Мороз. Він працює в поліції близько півроку. Якось він зупинив водія і оштрафував водія за порушення. Шофер підписав постанову, але перед тим, як поїхати далі, подякував. Поліцейський з м’якими рисами обличчя говорить «дякую» і в його очах проглядає блиск. А ще Олесь Мороз згадує, що працювати в поліції було його мрією з дитинства.

Минуло більше трьох років з дня створення патрульної поліції в Україні, 4 липня 2015 року. Поліцейська реформа в Україні не припиняється й досі. Суть реформи, зокрема, полягає у заміні ДАІ новим органом, що складається з людей, які раніше не працювали в силових структурах. Це мало б зменшити рівень корупції в поліції. Важливим досягненням у цій реформі вважають ухвалення закону про Національну поліцію, який містить прогресивні норми. Реформа нової поліції викликала резонанс і очікування в суспільстві. Попри позитивні зміни, залишилися пробіли й повністю реформа ще не відбулася.

«ПІШОХІД ЗАВЖДИ ПРАВИЙ, АЛЕ НЕ ЗАВЖДИ ЖИВИЙ»

Разом з інспектором другої роти батальйону патрульної поліції Романом Ткачуком ми виїжджаємо о 14:30 з проспекту Грушевського. Він пропатрулював майже два з половиною роки з початку створення патрульної поліції. Згодом став інспектором.

Проїжджаємо кілька метрів за пішохідним переходом. Дорогу перебігає жінка. Роман Ткачук пояснює, що таке трапляється часто й тут нема чому дивуватись.

«Найгірше те, що біда водія через таких от. На тебе відкривають кримінальну відповідальність, ще й можеш сісти навіть, коли не зі своєї провини зіб'єш людину. Але сам пішохід може бути винний в тому. Пішохід завжди правий, але не завжди живий».

По дорозі до міськвідділку поліції знову не на «зебрі» переходить дорогу чоловік. Пізніше ще дві жіночки поважного віку також переходитимуть дорогу не на пішохідному переході. На зауваження поліціянта одна лиш посміється, а інша скривиться. Вони все одно перейдуть дорогу не на пішохідному. За словами інспектора, відсутність при собі документів у більшості пішоходів робить покарання неможливим.

Попри такі випадки, Роман Ткачук не втрачає почуття гумору й ділиться жартом про собаку таксу.

ФІЛОСОФІЯ ДІАЛОГУ

Окрім зменшення рівня корупції, ще одним важливим завданням нової поліції є встановлення діалогу із суспільством. Поліція спілкується з людьми, допомагає реалізовувати їм свої права.

Як приклад такого досвіду, Роман Ткачук розповідає про роботу з молоддю для зменшення загрози від наркотиків.

Його колега, 33-річна Ольга Шмігель пояснює, що такий діалог потрібний, аби люди були більш обізнані.

«Ми займаємося заходами з громадськими і державними організаціями, щоб люди розуміли поліцію і, як вона діє, тому що дуже багато людей не розуміє, що є кримінальна поліція, що ми не можемо зняти відбитки пальців чи ще щось таке. Декому, звичайно, не поясниш, ти говориш, не говориш, я все одно буду «оборотнем в погонах», так на мене бабка кричала. А коли патрульні просто на лінії, от уявіть, це просто емоційне вигорання, коли ти приїжджаєш, і тобі постійно хамлять, ти вже починаєш думати, що всі тобі хамлять, через те, що думають, що ти поганий, а це просто від необізнаності виходить».

Працюють інспектори і з дітьми, приходять у школи й інтернати. Незабаром планують поїхати в сенкевичівську школу-інтернат. Там вони граються, роблять квести, спілкуються, та найголовніше – здобувають довіру. Ольга згадує, що перший раз старші учні були, ніби «вовки», але вже під час другого приїзду ставлення було іншим. З непідробним ентузіазмом патрульна каже, що поїдуть туди ще, аби показати, «що є якийсь інший вихід».


МОЛОДІ Й АКТИВНІ

На виклики патрульні їздять удвох. Раніше, за словами інспектора Романа Ткачука, можна було і по трьох. В роті було не 23 людини, а близько 45. Складається луцька патрульна поліція з одного батальйону і чотирьох рот.

Ми їздимо з виклику на виклик. Коли запитуємо патрульних про вік, то чуємо переважно: 25, 24, 23. Є екіпажі, де патрульні служать півроку. І навіть, якби ми не запитувати, молодість – те, що впадає в очі одразу. Те, що відрізняє нову поліцію від старої.

25-річний Володимир Фарамець працює в патрульній поліції вже рік. Згадує, що спочатку було важко, але вже звик і подобається.

«Коли штрафуєш, то не подобається. Буває так, що допомагаєш в тій чи іншій ситуації, то дякують. Змінилося ставлення, хоча я не знаю, я до цього не працював, в тій шкурі не був, але думаю, що змінилося, тому що люди кажуть: «Ой, да, ви вже не ті, вже ви більш молоді, більш активні».

Ще одному патрульному Вадиму Ліпичу також 25. Він працює у поліції більше року.

«Ми відрізняємось від старої поліції тим, що патрульні не беруть хабарі. Ми ж прийшли щось поміняти».

ЧАС НА ЗМІНИ

Ще одна ознака нової поліції – планшети. Ця новація щодня полегшує роботу патрульних і зменшує паперову тяганину, хоча писати все ж доводиться. Ольга Шмігель розповідає, що вручну пишуть рапорти і пояснення. Вона зізнається, що без паперів було б легше, але й додає: все не швидко міняється.



Після року служби Ольга була на тренінгу для інспекторів зі зв’язків із громадськістю, який проводили канадські і румунські патрульні.

«Ми такі всі, тільки рік пройшов, засмучені, і те не так, і то не так, і закони не такі, претензій мільйон. Патрульна з Румунії каже: «Я служу в поліції 25 років. Коли я йшла в неї, в нас тільки почалась реформа. Тільки-от зараз, коли я стала вже вчити, сталось те, що ми хотіли, коли йшли на службу». Це пройшло 25 років. Ми зрозуміли, що один рік – просто не термін. Один рік – це взагалі нема про що говорити. Все маленькими кроками. Треба, щоб звикли самі люди до того, що є щось нове. Свідомість, щоб змінилася як в людей, так і в поліцейських. Це дуже важко і довго», – міркує Ольга Шмігель.






Читайте також: Один день із життя луцьких патрульних. Фоторепортаж

Антоніна АНДРІЙЧУК

Фото Олесі САЄНКО

Коментарі
25 березня
Сьогодні
Вчора