Радники Волинського ЦРМС
Радники Волинського ЦРМС

Підсумували роботу Волинського центру розвитку місцевого самоврядування

18:11 14.11.2019
1380

У Луцьку підвели риску трьохрічної діяльності Волинського центру розвитку місцевого самоврядування.

Волинський ЦРМС розпочав свою роботу 4 травня 2017 року. Центр існує завдяки програмі «U-LEAD з Європою». До відкриття Центру радники працювали в якості волонтерів, аби допомагати громадам.

Директор Волинського ЦРМС Анатолій Пархом’юк розповів, що експерти Центру надавали консультації всім, не залежно від ставлення до реформи, від політичної приналежності, чи підтримують чи не підтримують. За словами Анатолія Пархом’юка, це були їхні принципові підходи, стандарти, за якими вони працювали.

«Працюючи з громадами, ми прийшли до висновку, що змушені міняти не просто систему організації влади, систему надання послуг, а міняти свідомість, ментальність. Це складний довготривалий процес, але, насправді, без зміни ментального підходу до усвідомлення себе як влади на своїй території, ми не змінимо нічого. Це дуже важливо зрозуміти, що влада – це самі люди, які можуть впливати на прийняття рішень в ОТГ. Ми старалися проводити заходи, аби бачити якісь зміни в ментальності, підходах тощо», – наголосив Анатолій Пархом’юк.

Цікаво, що багато ініціатив Волинського ЦРМС стали всеукраїнськими.

«Ми всі маємо працювати на загальний результат, аби покращувати якість життя в громадах. Ми не є суб’єктом прийняття рішень, ми є тими, хто може підказати», – додав Анатолій Пархом’юк.

Радниця з комунікацій Олена Кузьмич зауважила, що минулий рік був найпліднішим на заходи. Всього в Центрі провели 313 заходів, які відвідали понад дві тисячі людей.

«Цікавість до теми децентралізації фактично не зменшилася. Якщо говорити про напрями діяльності, то загальних організаційних юридичних питань для представників ОТГ було багато. Також надавали чи не найбільше підтримки громадам в процесі об’єднання, обізнаності реформи та комунікації», – розповіла Олена Кузьмич.

Якщо говорити про здобутки децентралізації, то наша область вкрита повністю перспективним планом. Не всі області можуть похвалитися таким показником. Зараз ми говоримо про 51 ОТГ, але фактично можна говорити про 54 ОТГ, бо додаємо громади, які в грудні підуть на вибори а також приєднання до Луцька Прилуцького.

Радник з юридичних питань Микола Павлюк приєднався до Центру з літа цього року.

Громади мали, мають і будуть мати юридичний супровід. Ці питання є найбільш популярними в громадах. Радники Центру надавали ОТГ цей супровід в процесі об’єднання, аби дотримувалися законності в цій процедурі.

«На момент, коли громади об’єдналися, ним надавали юридичні консультації щодо перших кроків після об’єднання. А також консультували у формуванні ефективної структури громад в управлінні майном, фінансами, по створенню виконавчих органів тощо», – зазначив Микола Павлюк.

За словами Олени Кузьмич, з точки зору комунікацій є те, що в Центрі провели семінар «Бренди як засіб стратегічної комунікації». Тоді громади дізналися про альдентику, про логотипи, про те, як розбудовувати бренд громади. В ОТГ з’явилися власні промоційні логотипи в Зарічанської, Вишнівської, Любленецької, Городищенської, Заборольської громадах тощо.

Окрім того, громади дізналися, які кольори приємні для сприйняття, що можна взяти в основу для логотипів.

«Тішило те, що одна з громад, одразу після тренінгу розробила власний логотип. Деякі громади розробили брендбуки, сувенірну продукцію, завдяки яким ОТГ будуть впізнаваними, адже потрібно якось виділятися. Громади почали задумуватися, що бренди – це потрібно й цікаво», – наголосила Олена Кузьмич.

Цікаво й те, що громади створили свої сторінки в соціальних мережах і активно представляють результати своєї ОТГ. Деякі навіть організували престури в свої громади.

Радник з регіонального розвитку Петро Гоцалюк розповів про стратегії розвитку громад.

«Одне з основних завдань, яке стоїть перед нашим Центром – це допомагати громадам розробляти стратегії розвитку. На сьогодні з 54 громад 15 вже мають затверджені стратегії, які виконують. Це Любомльська, Цуманська, Павлівська, Княгининівська громади тощо. 12 громад, а це дуже багато, в процесі розробки, і ми надаємо їм консультації, беремо участь в робочих засіданнях. Це Копачівська, Ківерцівська, Городищенська громади тощо», – поділився Петро Гоцалюк.

За словами Петра Гоцалюка, стратегія має бути в електронному вигляді і паперовому. На початку обов’язково має бути звернення голови, аби знати, яка людина керує громадою, і чи їй можна довіряти.

Радник з місцевих фінансів Волинського ЦРМС Анатолій Матвіюк розповів про фінансові аспекти реформи децентралізації у Волинській області.

«Окрім того, що ми проводимо навчання, ми хочемо просувати нові підходи й нові цінності в діяльності щодо бюджету, щодо управління грошима. В першу чергу, пропагуємо, щоб люди відмовилися від соціалізму, тобто від фінансування закладів і перейшли до фінансування надання послуг. Щоб вони розглядали не просто витрачання бюджетних коштів як утримання установ, а щоб перейшли до питання, хто конкретно отримує цю послугу», – поділився Анатолій Матвіюк.

До прикладу, якщо громада утримує клубну установу, то повинна знати, хто туди ходить, і чим там займаються, які послуги отримують. Якщо ж бібліотеку, то теж потрібно знати, чи ходять туди люди, скільки їх, і які послуги вони там отримують.

«Таким чином, ми підвищуватимемо ефективність витрачання своїх коштів. Так само ми зосереджуємо увагу на тому, щоб був гендерний підхід до розподілу бюджету. Це теж відповідь на питання, хто отримує наші послуги», – пояснив Анатолій Матвіюк.

До прикладу, якщо в ОТГ фінансують спорт, то повинні робити не тільки футбольні поля для хлопчиків, а й залучати до спорту дівчат.

«Це звичайні приклади, але якщо подивитися на витрати під іншим кутом зору, хто є кінцевим споживачем послуг, які фінансують в громадах. То це визначає, чи ефективно тратять кошти в ОТГ», – повідомив Анатолій Матвіюк.

Радниця з просторового планування Катерина Степчук розповіла про просторове планування та школу просторового планування.

«Насправді школа просторового планування набрала обертів. І враховуючи ситуацію, що радників є п’ять, нам вдалося осягнути, завдяки підтримці директорів наших Центрів, всі громади, які мають бажання приєднатися до школи просторового планування», – зауважила Катерина Степчук.

Катерина Степчук поділилася результатами, яких вдалося досягнути в межах Волині.

«Зокрема, цікаві приклади роботи наших волинських громад. До прикладу, Княгининівська ОТГ намагається бути відкритою і прозорою. Вона в результаті проведення успішних аукціонів за 2018 рік залучила понад 6 мільйонів додаткових надходжень. В цю суму входять й втрати земель сільськогосподарського призначення», – наголосила Катерина Степчук.

Такі результати в громади не через те, що вона поблизу Луцька, зауважила радниця з просторового планування. Луцьк не спромігся впродовж 2017-2019 років провести успішні земельні аукціони.

«Коли я провела аналітику, то була подивована, тому що понад 100 земельних ділянок провели через аукціон 18 наших волинських громад за 2018-2019 рік. Переможцями є Княгининівська громада, Луківська – 2,6 мільйона гривень додаткових надходжень гривень, Любомльська – 1,26 мільйона гривень додаткових надходжень», – сказала Катерина Степчук.

Велицька ОТГ провела у 2019 році 10 земельних аукціонів і залучила близько пів мільйона гривень додаткових надходжень до бюджету. Сума наче не дуже велика, щоб про неї говорити. Але для їхньої громади – це досить великий потенціал, додала радниця з просторового планування.

Про розвиток муніципальних послуг у волинських громадах поділився Петро Лавринюк.

Муніципальні послуги – це всі, які надають в громадах. Надзвичайно важливо, що громади вже переходять до якісного розуміння. Громади з принципу фінансування закладів переходять до фінансування послуг. Це ставить перед установами, які є в громадах, певні виклики.

«Адже раніше можна було отримувати фінансування і не переживати про якість послуги, яку нам надають. То зараз кожен заклад уже чітко звітує не перед районом, а перед своєю громадою, перед головою та депутатами. Сьогодні зовсім інша ситуація», – пояснив Петро Лавринюк.

Петро Лавринюк додав, що установи, які надавали формальні послуги, міняють стратегію. Вони напрацьовують нове меню послуг, де враховують усі цільові групи, які є в громадах. Люди хочуть отримувати якісні послуги.

Читайте також:

Як підвищити економіку в громадах Волині. ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Любешівчани обговорювали в Луцьку розвиток спроможної освітньої сфери

Ідея великого Луцька: що думають у громадах про об'єднання з обласним центром

Волинь займає шосте місце у рейтингу щодо створення ОТГ

Яких змін чекати владі та громадам на Волині

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
28 жовтня
Сьогодні
Вчора
26.10.2020